Як вибрати цуценя.

Багато людей ставить собі запитання – «Як правильно вибрати цуценя? Якої породи?»

          Вибір песика – на перший погляд, простий процес. У світі існує біля 400 порід собак, які відрізняються своїм зовнішнім виглядом, службовими якостями, характером та поведінкою, що передаються спадково. Ви повинні ретельно обміркувати, для чого вам потрібна собака, яке в майбутньому буде його призначення. Хтось створив чорний список небезпечних тварин так, як вони повели себе агресивно із людьми. Нас переконують що НЕ потрібно вибирати дитині собаку з порід, які в чорному списку наприклад ротвейлера, добермана і т.п. Тому, що вони “не люблять дітей”, а ті що не в чорному списку відмінні друзі для вашої дитини. На думку таких знатоків, любов це коли дитина може пса тягати за хвоста , вуха, пригати по ньому, а пес у відповідь терпить або ховається під ліжко. Може потрібно дітей навчати аби вони такого не робили? Або купляйте для свого чада не песика а плюшеву іграшку? В любій породі може бути як заіскуочий так і недовірливий пес. Тому з таким підходом можна зразу всі породи занести в чорний список. На мою думку причина не в породах, а в нашому спілкуванні із тваринами, що і провокує собак на таку поведінку. Про невірне спілкування прочитаєте ТУТ. А зараз повернимось до вибору цуценяти. Отже, породи собак виводилися для виконання певних завдань: охорона, полювання, пастухи, собака-компаньйон і т.п.. Після визначення – вибирайте щеня породи, створеної для ваших цілей. Існує 10 груп порід з яких можна вибрати песика, дворняга не виняток, адже фінансова сторона теж впливає на вибір.

Собаки – компаньйони

          Вважають, що вони не агресивні, доброзичливі. До них відносять: коллі, лабрадорів, пуделів, декоративних спанієлів, мопсів і т.п. Хоча за мою практику в даних породах теж попадались собаки, які поводились агресивно, причина такої поведінки невірне спілкування власника з псем.

Охоронні і сторожові собаки

          Охоронні і сторожові собаки – повинні охороняти господаря, територію. Вважають, що вони вибирають одного вожака, у них поєднується агресивність до «чужих» і відданість господарю, з високим почуттям територіальної власності. До них відносять такі породи: німецька вівчарка, ротвейлер, доберман, бультер’єр, алабай, бульмастіф, бурбуль і т.п. З тим що собака вибирає одного вожака і віддана тільки йому категорично не згідний. Дані породи кидаються на своїх вожаків, а деякі такі ласкаві, що хоч ноги витирай і причина теж банальна – невірне поводження із собакою.

Мисливська собака

          Є шість груп, що поєднують подібні по застосуванню породи: лягаві, лайки, хорти, гончі, норні, і спаніелі. Винищувачами гризунів зарекомендували себе пінчери, шнауцери і тер’єри (фокстер’єр). У цих породах сильно розвинутий мисливський інстинкт. Всі породи собак можуть облаювати, але це не значить, що мисливська буде охороняти, а сторожова полізе в нору чи зажине кабана. Генетичне призначення є для кожної породи їх для цього виводили. Але переконаний, що люба порода при вірному спілкуванню стане другом і компаньйоном. Купувати цуценя бажано приблизно у віці 1,5 місяців. Хоча після 2 місячного віку краще видно особистий характер песика. Якщо берете старшого двох – трьох місяців потрібно уважно придивитися до його поведінки чи не сформувався страх і не довіра до людини. В майбутньому це може перерости в агресію, або песик назавжди залишиться трусливим, все залежить від його характеру і подальшого спілкування. І ніяке дресирування не забере цей стан, хіба частково згладить. Тому не рекомендую купувати песиків набагато старшого віку. Хоча дресирувати цуценят можна починати в любому віці, але найкраще з моменту придбання. Адже уже в 2 х місячному віці вони роблять збитки і ми це присікаємо, отже навчаємо як себе вести. А вірно чи ні, це знак запитання…

Вибір песика

           У першу чергу подивіться на його матір і бажано батька. Якщо батьки родовідні і в’язка зареєстрована в клубі, то вам обов’язково дадуть щенячку на песика. В разі простої в’язки без регістрації, щенячки ви не отримаєте. Деякі власники переконують нас що знизили ціну бо не дають щенячки, но якщо захочети все таки щенячку то вони її зроблять, але це буде дорожче. Знайте, що це обман, бо щенячки видаються клубом після огляду народжених. Їх кількість вписується у відповідну клубну книгу, щенків чіпують, а нумеровані щенячки обов’язково видаються власнику псиці. Заднім числом не дадуть, хіба якщо щенячка пропала чи пошкодилась, тоді повинні видати під цим номером дублікат. Про здоров’я цуценя можна дізнатися по його зовнішньому вигляду. У здорового песика блискучі очі, чисті вушка, м’яка, блискуча шерсть, черево має бути чистеньке, без висипів, прищів, вип’ячування в ділянці пупка, вологий ніс і рожева слизова в пащі. Опухлий живіт, лупа на шкірі, бліда слизова – це як мінімум глисти, або признаки рахіту. При покупці перевірте прикус, зіпсована емаль або кривизна може бути спадково, а це проблема з травленням на все життя. Ні в якому разі песик не повинен кульгати, чи поносити. У псів прощупайте яєчка, їх має бути два. Спинка песика не повинна «провалюватися» або вигинатися горбом. Найактивніші, жваві цуценята, швидше за все є здоровими у виводку. Повільні, залякані, можуть мати значні фізичні вади та відхилення в здоров’ї. Не раджу брати песика з жалю. Цуценя, яке з першої хвилини знайомства проявляє всілякі ознаки дружелюбності, починає лизати вам руки, активно виляє хвостом, не спішіть на ньому робити вибір. Ви ризикуєте придбати песика, який в майбутньому буде таким же доброзичливим і ласкавим до постаронніх людей. Окрім здорового песика, ми хочемо вибрати собаку, з відмінним характером. Поведінка батьків на зовнішні подразники не є гарантією того, що в майбутньому песик так само буде себе вести. Ми по різному визначаєм майбутній характер песика. Хтось кидає ключі на підлогу і слідкує за реакцією цуценят і вибирає того хто не перелякався і підійшов до ключів. Я теж би вибрав такого песика. Хтось залишає цуценят на столі, а потім одні вибирають тих хто упав зі столу. Інші навпаки тих хто не впав. Саме я вибрав би того який упав, адже це говорить про цікавість і бажання вивчати навколишній світ. Той, що залишився на столі, не значить про розум, а свідчить про трусість, невпевненість. Хтось при виборі песика користується тестом Вільяма Кемпбелла. Це тест на контактність: чи підходить песик до людини і як; Тест слідування за людиною: людина віддаляється від песика нормальним кроком. За манерою супроводу або не супроводу визначається ступінь незалежності характеру песика; Тест на примус: цуценя обережно кладуть на спину. Песик своєю поведінкою показує, як він сприймає фізичне і соціальне домінування людини. Песик який має схильність до домінування, буде активно чинити опір; Тест на соціальне домінування: Цуценя стоїть чи лежить. Тестуючий гладить його вздовж спини. Песик з вираженими задатками лідера ошкіриться на руку, гарчить і кусається. Цуценя із задатками незалежного характеру буде триматися абсолютно спокійно; Тест на почуття власної гідності: цуценя беруть схрещеними руками знизу за живіт таким чином, щоб він не міг бачити тестующого і утримують в такому положенні протягом 30 секунд. Визначаючи при цьому манеру його поведінки. В кінці визначають який може бути характер у собаки: агресивний, може вкусити, якщо до нього доторкнутися; собака з задатками лідера, віддана, з яскраво вираженим духом суперництва; ідеальний компаньйон; дуже покірна собака, вкусити може лише в разі захисту при жорстокому поводженні; важко йде на контакт, агресивність песика викликана страхом, схильна до втечі. Більш детальніше ТУТ. Взагалі є багато факторів по яких можна визначити майбутній характер песика, надіюсь вам хватить і цих.

Ріниця між псом і псицею

          Декілька слів про те чим відрізняються пес і псиця. По будові пес крупніший і по характеру впертий це його плюс. Відповідно псиця вона мілкіша і м’якша в характері – це мінус, хоча деякі по наглості і впертості можуть перевершити і псів. Пес мітить піднімаючи лапу – на дерева, колеса, кути будинків і т.п.. Чим завдає шкоди – це його мінус. Псиця це робить під себе і не шкодить зеленим насадженням, це плюс. Пес при за нюханні тічкуючої псиці може втекти від господаря під час прогулянки чи з подвір’я, це мінус. Псиця практично тримається подвір’я і господаря це плюс. Робочі якості в породах між псом і псицею не сильно відрізняються, хоча для дресирування пса потрібно трохи більше терпіння. Враховуючи ці фактори можете зробити вибір кого купляти пса чи псицю. І на остаток перед придбанням песика виясніть чи члени сім’ї не схильні до алергії. Не забувайте, що не родовідна робить псів слухняними а дресирування, воно потрібне всім породам і найбільш ефективне в цуценячому віці. Успіхів в правильному виборі чотирилапого друга.

0 відповіді

Відповісти

Бажаєте приєднятися до дискусії?
Не соромтеся внести свій внесок!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *