Як відучити пригати на вас собаку.

Як відучити пригати на вас собаку.

Частенько пси стрибають на господарів та перехожих. Так як відучити стрибати?
В першу чергу варто з’ясувати, чому собака стрибає на людей. З’ясувавши ці причини, можна правильно та адекватно відреагувати на це.
Отже чому песики стрибають на нас?!
Така поведінка вважається природним для цуценят. Це один із способів привернення уваги, радості при зустрічі, заіскування. При цьому песики сконцентровані на нашому лиці, слідкуючи за реакцією і мімікою. Також аби привернути увагу може скиглити, хвататися зубами за частини нашого тіла, лаяти, вити, активно виляти хвостом, тертися об нас, тикатися мордочкою, пробувати облизати обличчя або пропонувати забрати в нього предмет і т.п
Дехто вважає стрибання собаки на нас ознакою домінування, мовляв так пес проявляє своє лідерство і зверхність. З цього роблять висновок, власник повинен пояснити, що він – головний у зграї. Досить часто є помилкою власників, думка про те, що ми входимо в зграю до собак. Зграя – це полювання, війна за лідерство, територію та розмноження.

У природі є багато різноманітних зграй але тільки псам ми хочемо показати, що ми лідери. А можливо потрібно виробляти рефлекси на команди і ними в майбутньому коригувати поведінку? А поведінка собаки залежить в першу чергу від господаря!!! Він дозволяє стрибати, пес стрибає. Часто собака починає робити небажану дію (пригати, кусати за руки, проявляти сексуальний інтерес до іграшки або подушки) і що робить в цей момент власник собаки? Замість того, щоб одразу пояснити собаці, що це не бажана дія. Він радіє та сміється, з того, що робить його собака. Підтверджуючи цим, що вона робить правильно і може це продовжувати. На початку відучити собаку від небажаних дій дуже просто, якщо це робити правильно, але якщо дозволяти їй робити ці дії протягом місяця, року… у собаки виробляється рефлекс… а перевчити собаку у якої виробились рефлекси вже набагато складніше. Тому, коли ви бачите, що ваша собака починає робити щось нове. Задайте собі питання. Чи буде це вас тішити через рік, коли собака буде пригати на вас з брудними лапами в несприятливу погоду, розривати подушки або гризти меблі чи взуття.
Вважають що існує 6 базових методів як відучити собаку пригати при зустрічі на господаря, гостей, як на вулиці, так і вдома:
⦁ Ігнорування;
⦁ Блокування;
⦁ Утримування передніх лап при стрибку;
⦁ Захисна реакція за допомогою долоні руки або коліна;
⦁ Виконання спеціальної гальмівної команди;
⦁ Використання повідка і команди заборони.
Давайте розглянемо ці методи.
Ігнорування – В інтернеті часто можна натрапити на інформацію, що потрібно ігнорувати стрибки повернувшись до собаки спиною і не дивитися їй в очі.

Поводитися так до тих пір поки собака не обере більш бажаний вид поведінки, тобто перестане стрибати. Якщо він не стрибне при вашому розвороті рекомендують негайно похвалити песика, дати ласощі, аби підкріпити цю поведінку. Даний метод заснований на ідеї, що будь-який вид уваги, навіть негативного, заохочує бажання собаки стрибати на вас, аби привернути увагу. Тому дані автори вважають, що такою поведінкою людини можна пояснити собаці, що вона НЕ зможе привернути увагу стрибками. Також рекомендують розмовляти з цуценям аби не дозволити стрибнути, потім присісти аби бути на рівні з вихованцем і дати себе обнюхати. Після цього переключити на іграшку чи розкидані ласощі аби встигнути переодягнутися. Моя думка, що вирішення даної проблеми, даним методом, не ефективно. Так як в момент нашої появи, песики настільки емоційно збуджені, що ніякі ігнорування собаки, чи розвороти тіла не зупинять стрибків. Те що ви присядете перед цуценям, ще більше спровокує стрибок. Така емоційна поведінка собак буде відбуватися і при зустрічі на вулиці. І тварині байдуже, яка погода і в якому ви одязі. Вона як стрибала так і буде стрибати.
Блокування – песик наткнеться на кисті рук які змикаються хрестоподібно на грудях. Більшість вважає, що собака наткнувшись на таку перешкоду припинить спроби стрибків. Взагалі песикам байдуже, як руки у нас розташовані, хіба ними зробимо якісь різкі дії. Тоді цуценя перелякається, адже на шляху до близького візуального контакту з лицем буде небезпечна перешкода у вигляді рук. Правда рекомендують за те, що не пригне дати ласощі. Це добре, але як песик зрозуміє за що ласощі – за те, що боїться нарватися на схрещені руки, чи можливо за виконання якоїсь команди. Нажаль про це ні слова…
Утримування передніх лап при стрибку

– ця дія заснована на тому, що собаки не люблять захоплення передніх лап – для них це ніби демонстрація людського домінування. Коли людина раптово впіймає лапи то у песика спрацює рефлекс самозбереження, він наступний раз спробує пригнути на вас так, щоб ви не змогли упіймати його лапи. Також песик буде бачити хто це робить. В такому разі у нього виробиться недовіра до рук і до самої людини. На вулиці стрибки можливі на господарів і прохожих з любого боку і піймати песик себе не дасть.
Захисна реакція за допомогою долоні руки або коліна – під час стрибка, різко опустити долоню на ніс, одночасно притискаючи цуценя вниз. Мотивуючи, що ніс є чутливим місцем. Після декількох повторень процедури песик не захоче, щоб його притискали до підлоги і натискали долонею на ніс. Цей метод вважаю теж не дієвий так, як по перше стрибають вони з різних сторін і раптово. По друге ДОПУСКАЄМО, що вам вийде тикнути долонею в ніс. Але невже ви вважаєте, що пес буде далі СПОКІЙНО себе поводити, очікуючи притискання до землі. По третє при різкому дотику чи удару (це як вийде) долоні до носа у песика з’явиться страх і недовіра до вас, яка в майбутньому може перерости в агресію. Адже він буде бачити вашу агресивну поведінку, наїзд долонею, корпусом тіла і мімікою лиця. Такий рух, для собаки, демонстративний напад. А про насильне приживання пса до землі, як покарання за стрибок я взагалі не розглядаю. Захист коліном мене теж дивує, адже пес буде бачити агресивну дію коліна. Правда вони рекомендують виставити частину тіла, тобто коліно, і акуратно відштовхнути песика. Ви справді вірите, що встигнете підняти коліно до стрибка, а не в момент стрибка? Бо в момент стрибка це буде, як удар. Після таких дій деякі собаки справді перестануть стрибати, але окрім сумнівного позитиву, ви отримаєте недовіру і страх. Такий підхід нашкодить встановленим взаєминам з собакою. Особисто я не хотів би в очах свого песика бачити страх, а в поведінці заіскування. Не дивуйтесь, якщо після таких ваших дій собака буде лягати перед вами або мочитися при зустрічі.
Виконання спеціальної гальмівної команди – тут ніби все вірно, чує гальмівну команду правда не зрозуміло, що пес по ній повинен зробити і в разі не стрибання отримає ласощі. Дача ласощів за правильне виконання для мене зрозуміло і це правильно, але яке виконання? – те, що не стрибає, чи за виконання даної репліки? Потрібно правильно пояснити собаці, що вона повинна зробити на дану репліку, а яка це репліка – не описують. І як правильно навчити також.
Використання повідця і команди заборони – тут дійсно уже все зрозуміло. Тільки чи вірно використовується повідець у парі з командою заборони.
Є ще деякі методи, які пропонують використати, давайте і їх розглянемо. Отже наступний метод, який нам рекомендують, це пристебнути на повідець і в момент стрибка наступити на нього. Це може спрацювати тільки, коли песик на повідку і перед вами. Але не з тим, який вас ЗУСТРІЧАЄ – в квартирі, на вулиці. Він як стрибав так і буде стрибати. Але для початку це м’який, не агресивний вплив на песика, на мою думку – позитивний. Я би почав з нього.
При спробі поставити на вас лапи притисніть до колін не дозволяючи на вас стрибати, на мою думку це теж явне подавлення собаки із втратою контакту. Песик запанікує і постарається більше у ваші руки не попадати.
Також рекомендують використати для підрослих песиків пульверизатор (водяний пістолет). В момент стрибка бризнути струменем води в морду. Це дійсно буде ефект, песик перестане стрибати, але знову недовіра адже пес буде бачити хто це робить. Такі дії не будуть сприяти позитивним відносинам із собакою.
Рекомендують жорсткіший спосіб для сформованих собак у віці більше 2 років. Це використати парфосний ошийник. На мою думку, такий ошийник, можна використовувати тільки на пса у якого вироблені рефлекси на команди. При вірному використанні його можна використати і після річного віку. В противному випадку це примітивне по давлення психіки собаки.
Можна використати переключання пса від стрибка веселою грою, це хороший спосіб бути в контакті із собакою, але нажаль це неідеальний метод.
Викликати дискомфорт наступивши псу на задню лапу, це змусить тварину прийняти своє звичне положення. Згодом такою маніпуляцією позбавить пса від бажання стрибати на вас. З таким методом більш згідний, адже в цій ситуації пес при спробі стрибка не бачить хто наступив на задню лапу. Це зменшує вірогідність конфлікту пса із господарем.
Дехто рекомендує при використанні нашийника і повідка НІКОЛИ не використовувати задушливий ланцюжок. Мотивуючи це тим. Що багато людей вже ПОШКОДИЛИ цим ТРАХЕЮ собак. Це безглузде твердження одне із тих з якими приходиться стикатися в Інтернеті. Не можу уявити, як потрібно впливати на пса аби пошкодити трахею – безумство і годі.
Тепер моя думка, як вирішити цю проблему із стрибками.
Виховання цуценяти починається з самого раннього віку. Власник повинен розуміти, якою хоче мати дорослу собаку. Від цього залежить які вимоги висувати до цуценя. Зрозуміло, навчання проходить на грі та позитивному підкріпленні. З 3-4 місяців потрібно починати активно дресирувати песика, навчати його таким елементарним командам, як «До мене», «Сидіти», «Поруч», «Місце», «Лежати», «Стояти», «Фу». Підкріплюйте ласощами за слухняність, це відмінно мотивує цуценя і прискорює виховання. Без контакту всі зусилля по дресируванню зводяться до нуля. Ласощі, гра і добре ставлення – запорука швидкого і успішного налагодження контакту і дресирування.
Намагайтеся не вигулювати песика без повідка. Якщо цуценя спробує стрибнути на перехожого, то не намагайтеся звернути це на жарт. Обов’язково застосовуйте в таких випадках команди «Фу», «До мене», «Поруч» і т. п. Звичайно, мало приємного в тому, що цуценя забруднює одяг. Подібну поведінку потрібно скорегувати, аби від собаки, коли виросте через погані звички не постраждали на вулиці перехожі і діти.
Особисто я, використовую в момент стрибка підсічку задніх лап, незалежно від віку собаки. Пси коли стрибають, вони сконцентровані на обличчі людини чи руках, а те що відбувається в низу не бачать. Будьте дуже акуратні при виконанні підсікання, пам’ятайте, наша ціль відучити собаку від стрибків, а не покалічити її. Увага – підсічка, а не удар, повинна бути раптовою, неочікуваною і бажано аби пес упав на бік.. Це збентежить і призведе в сум’яття собаки аби згладити цей вплив і налагодити контакт, подайте команду «Сидіти» заохотивши ласощами. Декілька разів підсічете і песик перестане стрибати остерігаючись втрати основи під лапами. Ефект в тому, що пес не бачить як ви це робите і тому він остерігається невідомого впливу. Цим ви не загострюєте недовіру і страх собаки по відношенню до вас. Підсікати бажано на слизькій поверхні, плитка, сніг аби не травмувати лапи. При хорошій практиці це можна зробити коли пес відриває задні лапи від поверхні землі. У своїх відеороликах демонструю, як це відбувається. Ефект шикарний, декілька разів підсік, і у більшості собак бажання стрибати пропадає. Для більш впертих, двох разів буде замало.
Також позитивний результат залежить від нашої поведінки і поведінки наших знайомих. Перед тим як зустріти гостей, візьміть песика на поводок. Відкривши двері, відступіть в глиб квартири. Утримуйте песика біля лівої ноги на невеликій віддалі від гостей, які в цей час роздягаються, роззуваються. Кожен хто приходить у вашу квартиру, повинен знати, що на собаку не слід звертати уваги. На перших порах це буде фізичне утримання собаки з використанням команди «Поруч». В майбутньому пес буде виконувати команду «Поруч» без фізичного впливу. Дуже важливо аби гості не реагували на пса, ніби його не має. В такому разі пес теж поступово стане врівноваженим при появі гостей.
Прийшовши з роботи перед спробою собаки стрибнути дайте команду «Сидіти» в разі стрибка підсічіть задні лапи. Будьте уважні аби при падінні песик не вдарився об виступи гарнітурів. Після падіння шокованому песику знову подайте команду «Сидіти» і за виконання дайте ласощі заздалегідь підготовленими. Ні в якому разі за неслухняність не беріть песика за загривок і не притискайте до підлоги. Цим ви тільки ускладните стосунки із твариною. При спробі стрибка не стійте, не піднімайте руки в гору, не відступайте цими діями ви спровокуєте його на стрибок. В такій ситуації потрібно з опущеними руками йти на пса, примушуючи його відступити в сторону. Під час гри не дозволяйте стрибати на вас, команда «Фу» і в разі стрибка підсічіть.
Важливо діяти однаково всім членам сім`ї. При зустрічі на вулиці з друзями, під час прогулянки просіть ігнорувати пса. Не варто чекати, що після перших уроків собака стане слухняною. Потрібен час і багаторазові повтори, наберіться терпіння.
Надіюсь дана стаття вам допоможе у вирішенні проблеми стрибання собаки на господарів та перехожих. Успіхів всім у дресируванні своїх чотирилапих улюбленців.

 

0 відповіді

Відповісти

Бажаєте приєднятися до дискусії?
Не соромтеся внести свій внесок!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *